втрата

Втра́та, -ти; втра́ти, втрат

Значення в інших словниках

1. втрата — втра́та іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. втрата — Втрата близької людини та пов’язані з цим переживання. англ. bereavement; нім. Verlust m –es, -e; угор. veszteség; рос. потеря.  Словник із соціальної роботи
3. втрата — (чого) р. згуба, страта, (в торгу) проторг; (кого) загибель, смерть; У ФР. шкода; (дія) втрачання, загублення; мн. ВТРАТИ, збитки, витрати.  Словник синонімів Караванського
4. втрата — ВТРА́ТА див. утра́та.  Словник української мови у 20 томах
5. втрата — ВИТРАЧА́ННЯ (використання чого-небудь для чогось), ВИ́ТРАТА, ЗАТРА́ТА, ТРА́ТА, РОЗХІ́Д розм., УТРА́ТА (ВТРА́ТА) (марне без користі). Той вважається добрим господарем, хто..  Словник синонімів української мови