втрата
ВИТРАЧА́ННЯ (використання чого-небудь для чогось), ВИ́ТРАТА, ЗАТРА́ТА, ТРА́ТА, РОЗХІ́Д розм., УТРА́ТА (ВТРА́ТА) (марне без користі). Той вважається добрим господарем, хто.. вміє забезпечити їх (кормів) правильне витрачання (з журналу); На заводі запроваджено нову систему обліку витрати металу (з газети); Кожен крок вимагав затрати страшних фізичних зусиль (Григорій Тютюнник); На поверхні Марса.. існує такий водний режим, при якому розхід вологи відстає від її приходу (з газети); Боротьба з непродуктивною втратою води під час поливів.
ЗБИ́ТОК перев. мн. (матеріальна втрата), УТРА́ТА (ВТРА́ТА) мн., НА́КЛА́Д розм.; ПРО́ГРАШ (перев. внаслідок азартної гри). Дорожив (Кіндрат) власним добром, не допускав збитків (О. Ковінька); Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони, несучи за собою людям шкоди та втрати (Панас Мирний); — За ширинського князя рід його та й сам хан дадуть великий викуп. Ми з тобою в цім ділі лишимося не в накладі. За такі гроші можна придбати добру маєтність (Н. Рибак). — Пор. 1. шко́да.
Словник синонімів української мови