1. Словник синонімів української мови

втрата

ВИТРАЧА́ННЯ (використання чого-небудь для чогось), ВИ́ТРАТА, ЗАТРА́ТА, ТРА́ТА, РОЗХІ́Д розм., УТРА́ТА (ВТРА́ТА) (марне без користі). Той вважається добрим господарем, хто.. вміє забезпечити їх (кормів) правильне витрачання (з журналу); На заводі запроваджено нову систему обліку витрати металу (з газети); Кожен крок вимагав затрати страшних фізичних зусиль (Григорій Тютюнник); На поверхні Марса.. існує такий водний режим, при якому розхід вологи відстає від її приходу (з газети); Боротьба з непродуктивною втратою води під час поливів.

ЗБИ́ТОК перев. мн. (матеріальна втрата), УТРА́ТА (ВТРА́ТА) мн., НА́КЛА́Д розм.; ПРО́ГРАШ (перев. внаслідок азартної гри). Дорожив (Кіндрат) власним добром, не допускав збитків (О. Ковінька); Загуде, заклекоче вода, ламаючи містки, зносячи хисткі перепони, несучи за собою людям шкоди та втрати (Панас Мирний); — За ширинського князя рід його та й сам хан дадуть великий викуп. Ми з тобою в цім ділі лишимося не в накладі. За такі гроші можна придбати добру маєтність (Н. Рибак). — Пор. 1. шко́да.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втрата — втра́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. втрата — Втрата близької людини та пов’язані з цим переживання. англ. bereavement; нім. Verlust m –es, -e; угор. veszteség; рос. потеря. Словник із соціальної роботи
  3. втрата — (чого) р. згуба, страта, (в торгу) проторг; (кого) загибель, смерть; У ФР. шкода; (дія) втрачання, загублення; мн. ВТРАТИ, збитки, витрати. Словник синонімів Караванського
  4. втрата — ВТРА́ТА див. утра́та. Словник української мови у 20 томах
  5. втрата — Втра́та, -ти; втра́ти, втрат Правописний словник Голоскевича (1929 р.)