втрата

Втрата близької людини та пов’язані з цим переживання.

англ. bereavement; нім. Verlust m –es, -e; угор. veszteség; рос. потеря.

Джерело: Словник із соціальної роботи на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втрата — втра́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. втрата — (чого) р. згуба, страта, (в торгу) проторг; (кого) загибель, смерть; У ФР. шкода; (дія) втрачання, загублення; мн. ВТРАТИ, збитки, витрати. Словник синонімів Караванського
  3. втрата — ВТРА́ТА див. утра́та. Словник української мови у 20 томах
  4. втрата — ВИТРАЧА́ННЯ (використання чого-небудь для чогось), ВИ́ТРАТА, ЗАТРА́ТА, ТРА́ТА, РОЗХІ́Д розм., УТРА́ТА (ВТРА́ТА) (марне без користі). Той вважається добрим господарем, хто.. Словник синонімів української мови
  5. втрата — Втра́та, -ти; втра́ти, втрат Правописний словник Голоскевича (1929 р.)