вуздечка

Вузде́чка, -чки, -чці; -де́чки, -де́чок

Значення в інших словниках

1. вуздечка — вузде́чка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вуздечка — -и, ж. Частина збруї – ремені з вудилами та поводами, що їх надівають на голову коневі. Вуздечка верхньої губи — вертикальна складка слизової оболонки порожнини рота, яка сполучає середину верхньої губи з яснами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вуздечка — див. уздечка  Словник чужослів Павло Штепа
4. вуздечка — ВУЗДЕ́ЧКА (рідше УЗДЕ́ЧКА), и, ж. Частина збруї – ремені з вудилами та поводами, які надягають на голову коневі чи іншим їздовим тваринам, щоб управляти ними. Аби вуздечка, а кінь буде (Номис); Орлик вхопив гетьманового коня за уздечку (Б.  Словник української мови у 20 томах
5. вуздечка — Елемент спорядження для їзди верхи, який накладається на голову коня; дає змогу управляти конем під час їзди.  Універсальний словник-енциклопедія
6. вуздечка — ВУЗДЕ́ЧКА (частина збруї коня — ремені з вудилами, що надіваються на голову), ГНУЗДЕ́ЧКА, ВУЗДА́ рідше, ГНУЗДА́ рідко, УЗДА́ рідше, УЗДЕ́ЧКА рідше, КАНТА́Р діал., КАНТА́РКА (КАНТА́РОК) діал.  Словник синонімів української мови
7. вуздечка — ВУЗДЕ́ЧКА, и, ж. Частина збруї-ремені з вудилами та поводами, які надівають на голову коневі, щоб правити ним. Аби вуздечка, а кінь буде (Номис, 1864, № 5424); Явтух Каленикович обходить упряжку, поправляє перекрученого посторонка, вуздечку (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах
8. вуздечка — Вуздечка, -ки ж. Уздечка. Аби вуздечка, а кінь буде. Ном. № 5423.  Словник української мови Грінченка