Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

вушний

Вушни́й, -на́, -не́

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. вушний — вушни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. вушний — -а, -е. Прикм. до вухо 1). Вушна раковина — те саме, що вухо 1. ** Вушна раковина — частина зовнішнього вуха; складається із еластичного хряща лійкоподібної форми, покритого шкірою. Вушна сірка — продукт секреції сірчаних залоз, які розміщені в зовнішньому слуховому проході.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вушний — ВУШНИ́Й, а́, е́. Прикм. до ву́хо 1. Вушна сірка є видозмінений, більш багатий жиром продукт потових залоз (з наук.-попул. літ.); // Признач. для вуха. До вушних металевих прикрас належали сережки з фігурними підвісками (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  4. вушний — ВУШНИ́Й, а, е. Прикм. до ву́хо 1. Вушна сірка є видозмінений, більш багатий жиром продукт потових залоз (Як запоб. заразн. хвор.., 1957, 13). ◊ Вушна́ ра́ковина — те саме, що ву́хо 1. Слід регулярно старанно мити вушні раковини і складки шкіри за ними (Заг. догляд за хворими, 1957, 48).  Словник української мови в 11 томах