входити

Вхо́дити і увіхо́дити, -хо́джу, -хо́диш; входь, вхо́дьте і увіхо́дь, -хо́дьте

Значення в інших словниках

1. входити — вхо́дити дієслово недоконаного виду ідучи потрапляти куди-небудь, у середину чого-небудь входи́ти дієслово доконаного виду походити досхочу; довго носячи, робити непридатним діал.  Орфографічний словник української мови
2. входити — Заходити, вступати, переступати поріг, зн. увалюватися; (клином між А і Б) уклинюватися; (у свідомість) продіставатися, просякати що; (в душу) западати; (до складу) належати, брати участь у; (у специфіку) заглиблюватися, старатися збагнути що.  Словник синонімів Караванського
3. входити — [ўходиетие] = уходити -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи  Орфоепічний словник української мови
4. входити — і ввіходити (уходити, увіходити), -джу, -диш, недок., ввійти (увійти), увійду, увійдеш, док. 1》 до чого, у що і без додатка. Ідучи, потрапляти, проникати куди-небудь, у межі, в середину чого-небудь. || до кого. Заходити в чию-небудь хату, кімнату.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. входити — ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ), джу, диш, недок., ВВІЙТИ́ (УВІЙТИ́), увійду́, уві́йде́ш, док. 1. до чого, у що і без дод. Ідучи, потрапляти, проникати куди-небудь, у межі, у середину чого-небудь. Увіходжу в сіни – справді чутно бучу ..  Словник української мови у 20 томах
6. входити — входи́ти: ◊ входи́ти в гру → гра  Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. входити — впада́ти (вхо́дити) / впа́сти (увійти́) в гріх. Робити щось заборонене певними етичними нормами. Пана гетьмана ніхто не спокушує ламати присяги, і ми, старшини, теж не мислимо впадати в такий гріх (М.  Фразеологічний словник української мови
8. входити — ВНИКА́ТИ у що (знайомлячись із чим-небудь, вивчаючи факти, аналізуючи щось, намагатися розібратися в чомусь), ВГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, ВГЛИБЛЯ́ТИСЯ, ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ), ДОКО́ПУВАТИСЯ розм., ДОХО́ДИТИ чого, розм.  Словник синонімів української мови
9. входити — ВХО́ДИТИ і ВВІХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ, УВІХО́ДИТИ), джу, диш, недок., ВВІЙТИ́ (УВІЙТИ́), увійду́, увійде́ш, док. 1. до чого, у що і без додатка. Ідучи, потрапляти, проникати куди-небудь, у межі, у середину чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах