входити
ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ), джу, диш, недок., ВВІЙТИ́ (УВІЙТИ́), увійду́, уві́йде́ш, док.
1. до чого, у що і без дод. Ідучи, потрапляти, проникати куди-небудь, у межі, у середину чого-небудь.
Увіходжу в сіни – справді чутно бучу .. Уходжу в хату .. Буча зразу стихла (Панас Мирний);
Він тремтів та схоплювався з лави, як хто ввіходив до хати (М. Коцюбинський);
Полк саме входив по високій автостраді в широку, розлогу долину (О. Гончар);
[Ганна:] Кумо, чи діжа готова, щоб зараз перед поріг винести, як тільки молоді увійдуть у подвір'я? (М. Кропивницький);
Він увійшов відразу до свого кабінету (Л. Смілянський);
// до кого. Заходити в чию-небудь хату, кімнату.
Серед дня увійшов він до мене (Г. Квітка-Основ'яненко);
// до чого, у що. Впливати в порт, заходити в гавань і т. ін. (про судна).
Це єдиний судноплавний рукав в гирлі Аму-Дар'ї, в який зможуть вільно входити плоскодонні пароплави (З. Тулуб);
* У порівн. Прощайте! Зичу всім у літо увійти, як входить корабель у гавань (М. Рильський);
// до чого, у що. Впадати, втікати (про річку, струмок і т. ін.).
Серед села Раставиця входить в широкий ставок (І. Нечуй-Левицький);
З чотирьох – двоє тоне зразу, а двох, похитуючи, несе вода річки, що саме входить до моря (Ю. Яновський);
// у що, поміж що. Заходити, вклинюватися в межі чого-небудь.
Він жив на самому кінці села, там, де глибокий яр входив у ліс вузьким клином (І. Нечуй-Левицький);
Чисте осіннє голубе небо спускалося над цвинтарем та й наче входило там поміж дерева й хрести (Л. Мартович).
2. у що. Проникати в глибину чого-небудь; просякати.
– З поміччю й ріки течуть! – Або течуть, або в землю входять, – кажу їй (Марко Вовчок);
Острий ніж входив у тіло [теляти] (І. Франко);
Стара хата зо вдовою Разом вік свій віджила, Почорніла, похилилась І в болото увійшла (С. Руданський);
// перен. Глибоко западати, проникати (в душу, серце тощо).
Діяння героїв [померлих], увійшовши у свідомість мас, відроджуються, як живі (П. Тичина);
Тому все нам рідне, що пристрасно входить у душі, Бо ми тут трудящі й господарі! (М. Гірник).
3. до чого, у що і без дод. Бути, ставати складовою частиною чогось.
В 1880 р. п. Піскунов видав “Збірник творів” Кухаренка, куди увійшли всі показані вище праці (М. Коцюбинський);
Для млинчиків приготовляють рідке тісто, до складу якого входять борошно, молоко, яйця, сіль (з наук.-попул. літ.);
До їхніх розрахунків не входила затримка на шляху до міста (Ю. Яновський);
// Бути членом, учасником чого-небудь, належати до чогось.
Обидва вони входили в повстанський комітет (П. Панч).
4. у що. Вникати в що-небудь; дуже цікавитися чимсь.
– А ти вмів? – запитав отець, не входячи в те, що се за така дивовижна наука (І. Франко);
Яків довго з жалем дивився на Дарину, входив у її світ і зараз його лихо здавалося півлихом – у нього ще не все втрачено... (М. Стельмах);
Леся Українка уміла глибоко входити в специфіку зображення не лише матеріальної обстановки, а й духовного світу персонажів стародавніх і давніх часів (з наук. літ.).
5. у що. У сполученні з абстрактними іменниками означає: розпочинати дію, виражену певним іменником; переходити в якийсь стан.
Велика машина людської робучої [робочої] сили зі скрипом, стогнанням та зітханням почала входити в рух (І. Франко);
Зменшився вогонь з ручної зброї, в дію входили міномети (Іван Ле і О. Левада).
Вступа́ти (захо́дити, вхо́дити і т. ін.) / вступи́ти (зайти́, ввійти́ і т. ін.) у супере́чку (в сва́рку) <�Іти́ /піти́ на супере́чку (на сва́рку)> <�Заво́дити / завести́ супере́чку (сва́рку)> див. вступа́ти¹;
(1) Вхо́дити / ввійти́ в дові́ру (в дові́р'я) до кого, чиє – домагатися прихильності, доброго ставлення до себе.
Яремченко поцікавився, як Біляєв зумів увійти в довір'я переяславських верховодів (Д. Бедзик);
Тож не так собі .. вона [Миловидка] стала .. ключницею при княгині, більше того, ввійшла в довіру, стала для матері Доброгніви мовби дитиною рідною (Д. Міщенко);
(2) Вхо́дити / ввійти́ в обо́в'язок чий – бути частиною чиєїсь роботи.
Сергій же як молодий господар, в обов'язок якого входило турбуватися за своїх гостей, не обійшов своєю увагою і Кузя (Григорій Тютюнник);
(3) Вхо́дити / ввійти́ в робо́ту – призвичаюватися, звикати до своїх обов'язків.
– Мені так хочеться, щоб Докія ланковою зосталася. Вона саме, як то кажуть, у роботу увійшла, до справжнього діла дорвалася... (В. Кучер);
Головне, що в роботу ввійшли ми впевнено і з тамтешніми людьми швидко здружилися (О. Гончар);
(4) Вхо́дити / ввійти́ в [свої́] береги́ – повертатися в попередні межі (про річку).
Зацвіли усі діброви, і долини, і луги, І річки синіють знову. І не входять в береги (М. Стельмах);
Майже кожної весни, після того, як річка входила в береги, йому доводилось пересипати призьбу і перекладати піч (Ю. Мушкетик);
(5) Вхо́дити / ввійти́ в тради́цію – усталюватися, ставати загальноприйнятим звичаєм.
Безалкогольний випускний стіл має ввійти в традицію (з газ.);
(6) Вхо́дити (вкорі́нюватися) / ввійти́ (вкоріни́тися) в зви́чку – ставати повсякденним, звичним.
Треба з зусиллями рухатися по стерні, мов безлічі цвяхів. Це в звичку входить – і трудністю, і заведеним ладом, при якому кожен повинен встигати з своєю працею (В. Барка);
Увійшло, вкорінилося в звичку. Буде каша і чарка вина, Старшина проведе перекличку (А. Малишко);
(7) Вхо́дити в пла́ни (в розраху́нки) чиї, рідше кого – хто-небудь планує, має намір здійснити, зробити щось – перев. із запереченням.
– Це, знаєте, зовсім не входить в наші плани. Будь інший час – тоді що! (Г. Хоткевич);
Занадто твердий горіх трапився, а слідчим не входило в плани так просто, в одному турі роздавити свою жертву на смерть (І. Багряний);
В їхні розрахунки зовсім не входило показувати тут все те краще, чим спорядили їх союзники (О. Гончар);
(8) Вхо́дити до скла́ду (у склад) чого – бути складовою частиною чого-небудь.
Петрова батарея, що входила в склад дивізіону тяжкої артилерії, стала на позиції з самого краю правого флангу дивізії (І. Багряний);
Сухов-старший, змарнілий, жовтий, із чорною жалобною стрічкою на правому вилозі літника, також входив до складу комісії (О. Тесленко);
(9) Вхо́дити / увійти́ в ужи́ток – почати використовуватися, застосовуватися.
Все гребла [Соломія] в свою скриню, складала в торбину срібні полтиники й карбованці, що тоді ввійшли в ужиток (В. Кучер);
На той час гармати .. ще рідко застосовувалися в бойових діях, бо щойно лише починали входити в ужиток, були недосконалі, досить небезпечні в застосуванні (О. Авраменко, В. Авраменко);
Іти́ (вхо́дити) / піти́ (ввійти́) у за́в'язь див. іти́.
△ (10) Вхо́дити / ввійти́ в о́браз, театр. – перевтілюватися у яку-небудь дійову особу, правдиво, захоплено грати її на сцені.
– Коли вас пустили, то сидіть смирно, бо я звелю вийти всім, хто не зайнятий на репетиції. Що за бешкетники? Ви ж не даєте йому увійти в образ (В. Кучер);
Вже потім, коли почалися зйомки, я й забула про те, що боюся висоти, тому що увійшла в образ (із журн.);
(11) Вхо́дити / ввійти́ в роль:
а) (театр.) правдиво, природно грати на сцені яку-небудь дійову особу, перевтілюватися в когось.
Актор дуже швидко входив у свою роль (з газ.);
б) (перен.) призвичаюватися до своїх нових обов'язків, до нового становища.
Дзвінки, гарчання рейок, брязкіт заліза й гамір людей не давали Ісен-Джанові ввійти в роль (Іван Ле);
в) (перен.) у процесі виконання, здійснення яких-небудь дій, розмов і т. ін.
– Ви залишили її [зенітку] в занедбаному стані, а самі пішли ляси точити. Ось бачите – іржа! – Єсть іржа. Та боцманові Смолі цього не досить. Він потроху розпалюється, входить в роль (Д. Ткач).
◇ (12) Ввійти́ в ро́зум – дорослішавши, стати розумним.
Хоч ми й тут лісову хатку опорядкували собі гарненько – є в нас і криничка глибоченька, маємо і городчик, і пашні трохи... – усе гаразд, усе добре, та не батьківщина, що там родилась і хрестилась, молодою співала, увійшовши у розум, горувала... (Марко Вовчок);
Впада́ти (вхо́дити) / впа́сти (увійти́) в гріх див. впада́ти¹;
Вступа́ти (вхо́дити) / вступи́ти (ввійти́) в життя́ див. вступа́ти¹;
Вступа́ти (вхо́дити) / вступи́ти (ввійти́) в [свої́] права́ див. вступа́ти¹;
(13) Вхо́дити / ввійти́ в курс чого – детально знайомитися з чим-небудь; набувати навиків у чомусь.
Перші тижні та місяці Надійка входила в курс виробництва (В. Козаченко);
– Як міністр ви вже входите в курс справи, чи вже іде планова робота? (з газ.);
(14) Вхо́дити / ввійти́ в літа́ – ставати дорослим; дорослішати.
Отак я ріс і увійшов у літа (Марко Вовчок);
(15) Вхо́дити / ввійти́ [в плоть і] в кров <�Вхо́дити / ввійти́ в кров [і в плоть]> книжн.:
а) (кого, чого) ставати невід'ємною складовою частиною, основною особливістю, рисою чи властивістю кого-, чого-небудь.
Ідея еволюції матерії, що увійшла вже в плоть і кров усього сучасного природознавства, найбільшого значення набула в біології (з наук. літ.);
Єдність літератур стала традицією, увійшла в кров і плоть наших письменників (з наук.-попул. літ.);
б) (кому і без дод.) ставати звичним або необхідним для кого-небудь.
Вони всі вже були добре обстріляні, і солдатські суворі звичаї входили їм у кров (О. Гончар);
Це приятелювання не припинялося з давніх-давен і справді було безкорисливим, увійшло в кров, і друзі рідними поробилися (Іван Ле);
Усе це [хатина, річка, квіти], звичайно, нам рідне, до болю знайоме, Це те, що з дитинства ввійшло в нашу плоть, в нашу кров (М. Гірник);
(16) Вхо́дити / ввійти́ в по́бут – ставати звичайним у повсякденному житті.
– В багатьох містах світу почали будувати всякі саморушні тротуари, рухомі будинки, але в нас це не ввійшло в побут (О. Бердник);
Після 988 р. в побут увійшло письмо, абетку до якого створили ченці Кирил і Мефодій (з наук.-попул. літ.);
У наш час жодна людина не уявляє свого життя без газети й журналу. Вони міцно увійшли в побут (з газ.);
(17) Вхо́дити / ввійти́ в несла́ву – ганьбити, знеславлювати себе своєю поведінкою, даючи привід для поганої думки про себе.
Сама ж бо ти, дівчинонько, у неславу входиш, що пізненько-нераненько із юлиці [вулиці] ходиш (Сл. Гр.);
(18) Вхо́дити / ввійти́ в раж – ставати збудженим, несамовитим, захоплюючись чим-небудь.
Діти часто при чищенні зубів входять в раж і ушкоджують слизисту оболонку ясен, що може призвести до широкого спектра проблем (з наук.-попул. літ.);
Виступаючи на мітингах, вона так ввійшла в раж, що всі невдоволені злиденним життям слухали її з відкритими ротами (з газ.);
(19) Вхо́дити / ввійти́ в ритм чого – призвичаюватися до певних умов, обставин, темпу перебігу яких-небудь процесів.
Поступово я став входити в ритм студентського життя, намагався одержати максимум знань і навичок (із журн.);
Звичайно, ти намагався якомога швидше ввійти в ритм того життя .. й сам деколи дивувався, дізнаючись про переміни чи то в законодавстві, чи в правилах доброго тону, чи у моді (Ю. Іздрик);
Увійти в ритм театрального життя не так легко (з газ.);
(20) Вхо́дити / ввійти́ в [свою́] ко́лію – повертатися до свого нормального стану, ходу, перебігу і т. ін.; ставати нормою.
Білі, червоні .. виліплювали накази, оповіщали мобілізації, конфіскації, реквізиції... А потім знову все входило в колію (В. Еллан-Блакитний);
– Тихе й просте життя сільського священика ввійшло в свою колію (М. Старицький);
Все, здавалося, увійшло в звичайну колію, так ніби нічого й не сталося (В. Козаченко);
(21) Вхо́дити / ввійти́ в стано́вище чиє, кого – розуміючи причини, обставини, поведінку кого-небудь, ставитися до нього з увагою, співчуттям.
Лагідна Леся на цей раз не захотіла “увійти в становище” і, подякувавши Бергманові за інформацію, чемно вклонилася і пішла з Топченком на дальній виноградник (М. Хвильовий);
(22) Вхо́дити / ввійти́ в фо́рму – набувати такого стану, в якому повністю можна виявити свої сили, здібності, уміння і т. ін.
Тільки прибадьорився старий, ввійшов у форму – і раптом така смерть (І. Драч);
(23) Вхо́дити (ввіхо́дити) / ввійти́ в смак – починати відчувати задоволення від чого-небудь, виявляти дедалі більший інтерес до чогось.
Він [Бертольдо] дедалі в смак ввіходив І потроху в себе в графстві Інші звичаї заводив (Леся Українка);
Ввійшовши в смак, Японія вигнала французів з Індокитаю, британців із Сингапуру, а переможених німцями голландців – з Індонезії (з наук. літ.);
(24) Вхо́дити (прихо́дити) / ввійти́ (прийти́) в но́рму:
а) ставати звичайним, відповідним до загальноприйнятих правил, установлених вимог і т. ін.
Після війни життя поступово входило в норму (із журн.);
б) набувати нормального вигляду, стану, відзначаючись чим-небудь.
Я було почала приходити трохи в норму, та сталася пригода: заболів зуб (Леся Українка);
У гірських переходах він був помітно схуд, а тепер знову ввійшов у норму, навіть ніби ще більше роздався в плечах (О. Гончар);
(25) Вхо́дити / увійти́ в істо́рію (уроч. в анна́ли) чого – залишати про себе пам'ять, ставати знаменитим.
Пристрасний викривач кріпосництва і капіталізму – таким Панас Мирний увійшов в історію української літератури (з наук. літ.);
Ім'я Тараса Шевченка ввійшло в аннали світової літератури (із журн.);
Дух у п'я́ти залі́з (ввійшо́в) див. дух;
Зайти́ (ввійти́, піти́, потра́пити і т. ін.) не в ті две́рі (не ти́ми двери́ма) див. захо́дити;
Не бра́тися (не вхо́дити, не йти) в раху́бу див. бра́тися.
ВХОДИ́ТИ див. уходи́ти.
Словник української мови (СУМ-20)