входитися
ВХО́ДИТИСЯ (УХО́ДИТИСЯ), иться, недок., рідко, безос.
Про наявність можливості входити.
Під час дії входиться до атріуму через перистиль сіньми, а не з бічних куліс (Леся Українка);
Абат велів одчинити покій, звідки входилося до залу (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо).
Словник української мови (СУМ-20)