входитися
ВХО́ДИТИСЯ (УХО́ДИТИСЯ), иться, невок., рідко, безос. Те саме, що вхо́дити 1.
Під час дії сходиться до атріума через перестиль сіньми, а не з бічних куліс (Л. Укр., II, 1951, 341);
Абат велів одчинити покій, звідки сходилося до залу (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 76).
Словник української мови (СУМ-11)