входити
вхо́дити
і ввіходити (уходити, увіходити), -джу, -диш, недок., ввійти (увійти), увійду, увійдеш, док.
1》 до чого, у що і без додатка. Ідучи, потрапляти, проникати куди-небудь, у межі, в середину чого-небудь.
|| до кого. Заходити в чию-небудь хату, кімнату.
|| до чого, у що. Впливати в порт, заходити в гавань і т. ін. (про судна).
|| до чого, у що. Впадати, втікати (про річку тощо).
|| у що, поміж що. Заходити, вклинюватися в межі чого-небудь.
|| у що. Повертатися в попередні межі.
2》 у що. Проникати в глибину чого-небудь; просякати.
|| перен. Глибоко западати, проникати (в душу, серце тощо).
3》 до чого, у що і без додатка. Бути, ставати складовою частиною чогось.
|| Бути членом, учасником чого-небудь, належати до чогось.
4》 у що. Вникати в що-небудь; дуже цікавитися чимсь.
Входити (увійти) в становище чиє — намагатися зрозуміти причини, мотиви чиїхось дій, а також обставини; ставитися до когось з увагою, співчуттям.
5》 у що. У сполученні з абстрактними іменниками означає: розпочинати дію, виражену певним іменником; переходити в якийсь стан. Входити в довір'я. Входити в обов'язок.
Входити в права — проявлятися на повну силу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови