1. Великий тлумачний словник сучасної мови

входити

вхо́дити

і ввіходити (уходити, увіходити), -джу, -диш, недок., ввійти (увійти), увійду, увійдеш, док.

1》 до чого, у що і без додатка. Ідучи, потрапляти, проникати куди-небудь, у межі, в середину чого-небудь.

|| до кого. Заходити в чию-небудь хату, кімнату.

|| до чого, у що. Впливати в порт, заходити в гавань і т. ін. (про судна).

|| до чого, у що. Впадати, втікати (про річку тощо).

|| у що, поміж що. Заходити, вклинюватися в межі чого-небудь.

|| у що. Повертатися в попередні межі.

2》 у що. Проникати в глибину чого-небудь; просякати.

|| перен. Глибоко западати, проникати (в душу, серце тощо).

3》 до чого, у що і без додатка. Бути, ставати складовою частиною чогось.

|| Бути членом, учасником чого-небудь, належати до чогось.

4》 у що. Вникати в що-небудь; дуже цікавитися чимсь.

Входити (увійти) в становище чиє — намагатися зрозуміти причини, мотиви чиїхось дій, а також обставини; ставитися до когось з увагою, співчуттям.

5》 у що. У сполученні з абстрактними іменниками означає: розпочинати дію, виражену певним іменником; переходити в якийсь стан. Входити в довір'я. Входити в обов'язок.

Входити в права — проявлятися на повну силу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. входити — вхо́дити дієслово недоконаного виду ідучи потрапляти куди-небудь, у середину чого-небудь входи́ти дієслово доконаного виду походити досхочу; довго носячи, робити непридатним діал. Орфографічний словник української мови
  2. входити — Заходити, вступати, переступати поріг, зн. увалюватися; (клином між А і Б) уклинюватися; (у свідомість) продіставатися, просякати що; (в душу) западати; (до складу) належати, брати участь у; (у специфіку) заглиблюватися, старатися збагнути що. Словник синонімів Караванського
  3. входити — [ўходиетие] = уходити -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи Орфоепічний словник української мови
  4. входити — ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ), джу, диш, недок., ВВІЙТИ́ (УВІЙТИ́), увійду́, уві́йде́ш, док. 1. до чого, у що і без дод. Ідучи, потрапляти, проникати куди-небудь, у межі, у середину чого-небудь. Увіходжу в сіни – справді чутно бучу .. Словник української мови у 20 томах
  5. входити — входи́ти: ◊ входи́ти в гру → гра Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. входити — впада́ти (вхо́дити) / впа́сти (увійти́) в гріх. Робити щось заборонене певними етичними нормами. Пана гетьмана ніхто не спокушує ламати присяги, і ми, старшини, теж не мислимо впадати в такий гріх (М. Фразеологічний словник української мови
  7. входити — ВНИКА́ТИ у що (знайомлячись із чим-небудь, вивчаючи факти, аналізуючи щось, намагатися розібратися в чомусь), ВГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, ВГЛИБЛЯ́ТИСЯ, ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ), ДОКО́ПУВАТИСЯ розм., ДОХО́ДИТИ чого, розм. Словник синонімів української мови
  8. входити — Вхо́дити і увіхо́дити, -хо́джу, -хо́диш; входь, вхо́дьте і увіхо́дь, -хо́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. входити — ВХО́ДИТИ і ВВІХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ, УВІХО́ДИТИ), джу, диш, недок., ВВІЙТИ́ (УВІЙТИ́), увійду́, увійде́ш, док. 1. до чого, у що і без додатка. Ідучи, потрапляти, проникати куди-небудь, у межі, у середину чого-небудь. Словник української мови в 11 томах