1. Словник синонімів Караванського

входити

Заходити, вступати, переступати поріг, зн. увалюватися; (клином між А і Б) уклинюватися; (у свідомість) продіставатися, просякати що; (в душу) западати; (до складу) належати, брати участь у; (у специфіку) заглиблюватися, старатися збагнути що.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. входити — вхо́дити дієслово недоконаного виду ідучи потрапляти куди-небудь, у середину чого-небудь входи́ти дієслово доконаного виду походити досхочу; довго носячи, робити непридатним діал. Орфографічний словник української мови
  2. входити — [ўходиетие] = уходити -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи Орфоепічний словник української мови
  3. входити — і ввіходити (уходити, увіходити), -джу, -диш, недок., ввійти (увійти), увійду, увійдеш, док. 1》 до чого, у що і без додатка. Ідучи, потрапляти, проникати куди-небудь, у межі, в середину чого-небудь. || до кого. Заходити в чию-небудь хату, кімнату. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. входити — ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ), джу, диш, недок., ВВІЙТИ́ (УВІЙТИ́), увійду́, уві́йде́ш, док. 1. до чого, у що і без дод. Ідучи, потрапляти, проникати куди-небудь, у межі, у середину чого-небудь. Увіходжу в сіни – справді чутно бучу .. Словник української мови у 20 томах
  5. входити — входи́ти: ◊ входи́ти в гру → гра Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. входити — впада́ти (вхо́дити) / впа́сти (увійти́) в гріх. Робити щось заборонене певними етичними нормами. Пана гетьмана ніхто не спокушує ламати присяги, і ми, старшини, теж не мислимо впадати в такий гріх (М. Фразеологічний словник української мови
  7. входити — ВНИКА́ТИ у що (знайомлячись із чим-небудь, вивчаючи факти, аналізуючи щось, намагатися розібратися в чомусь), ВГЛИ́БЛЮВАТИСЯ, ВГЛИБЛЯ́ТИСЯ, ВХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ), ВВІХО́ДИТИ (УВІХО́ДИТИ), ДОКО́ПУВАТИСЯ розм., ДОХО́ДИТИ чого, розм. Словник синонімів української мови
  8. входити — Вхо́дити і увіхо́дити, -хо́джу, -хо́диш; входь, вхо́дьте і увіхо́дь, -хо́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. входити — ВХО́ДИТИ і ВВІХО́ДИТИ (УХО́ДИТИ, УВІХО́ДИТИ), джу, диш, недок., ВВІЙТИ́ (УВІЙТИ́), увійду́, увійде́ш, док. 1. до чого, у що і без додатка. Ідучи, потрапляти, проникати куди-небудь, у межі, у середину чого-небудь. Словник української мови в 11 томах