вчинити —
вчини́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
вчинити —
ВЧИНИ́ТИ див. учиня́ти.
Словник української мови у 20 томах
вчинити —
ДІ́ЯТИ як (виявляти свою діяльність певним чином), РОБИ́ТИ що, ЧИНИ́ТИ що, УЧИНЯ́ТИ (ВЧИНЯ́ТИ) що, ПРАКТИКУВА́ТИ що, МОТО́РИТИ як, що, розм., ПОСТУПА́ТИ розм., заст., ПОСТУПА́ТИСЯ діал.; ВИРОБЛЯ́ТИ (ВИРО́БЛЮВАТИ рідше) що, ТВОРИ́ТИ що, розм.
Словник синонімів української мови