відсидіти —
відси́діти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
відсидіти —
див. відсиджувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відсидіти —
ВІДСИ́ДІТИ див. відси́джувати.
Словник української мови у 20 томах
відсидіти —
ВІДБУВА́ТИ (нести покарання в місцях ув'язнення тощо), ВІДСИ́ДЖУВАТИ. — Док.: відбу́ти, відси́діти. Не раз сидів (Курбацький) у тюрмі, відбуваючи.. покарання за свої злочини (О. Довженко); Понталаха.. відсиджував.. по вісім літ за крадежі (І. Франко).
Словник синонімів української мови
відсидіти —
ВІДСИ́ДІТИ див. відси́джувати.
Словник української мови в 11 томах
відсидіти —
Відсиджувати, -джую, -єш сов. в. відсидіти, -джу, -диш, гл. Отсиживать, отсидѣть. Піду у монастир відсиджувати за шкуру. Чуб.
Словник української мови Грінченка