відсидіти
Відси́діти, -джу, -диш; відси́дь, -си́дьмо, -си́дьте
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- відсидіти — відси́діти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- відсидіти — див. відсиджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відсидіти — ВІДСИ́ДІТИ див. відси́джувати. Словник української мови у 20 томах
- відсидіти — ВІДБУВА́ТИ (нести покарання в місцях ув'язнення тощо), ВІДСИ́ДЖУВАТИ. — Док.: відбу́ти, відси́діти. Не раз сидів (Курбацький) у тюрмі, відбуваючи.. покарання за свої злочини (О. Довженко); Понталаха.. відсиджував.. по вісім літ за крадежі (І. Франко). Словник синонімів української мови
- відсидіти — ВІДСИ́ДІТИ див. відси́джувати. Словник української мови в 11 томах
- відсидіти — Відсиджувати, -джую, -єш сов. в. відсидіти, -джу, -диш, гл. Отсиживать, отсидѣть. Піду у монастир відсиджувати за шкуру. Чуб. Словник української мови Грінченка