1. Словник української мови Грінченка

відсидіти

Відсиджувати, -джую, -єш

сов. в. відсидіти, -джу, -диш, гл. Отсиживать, отсидѣть. Піду у монастир відсиджувати за шкуру. Чуб.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відсидіти — відси́діти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відсидіти — див. відсиджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відсидіти — ВІДСИ́ДІТИ див. відси́джувати. Словник української мови у 20 томах
  4. відсидіти — ВІДБУВА́ТИ (нести покарання в місцях ув'язнення тощо), ВІДСИ́ДЖУВАТИ. — Док.: відбу́ти, відси́діти. Не раз сидів (Курбацький) у тюрмі, відбуваючи.. покарання за свої злочини (О. Довженко); Понталаха.. відсиджував.. по вісім літ за крадежі (І. Франко). Словник синонімів української мови
  5. відсидіти — Відси́діти, -джу, -диш; відси́дь, -си́дьмо, -си́дьте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. відсидіти — ВІДСИ́ДІТИ див. відси́джувати. Словник української мови в 11 томах