відсіля —
відсіля́ прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
відсіля —
відсіль, присл. З цього місця, від цього місця; звідси. || З цього боку, по цей бік. Ні відсіль ні відтіль — невідомо з чого (на що), невідомо звідки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відсіля —
ВІДСІЛЯ́, ВІДСІ́ЛЬ, присл. Із цього місця, від цього місця; звідси. Тебе прогонять відсіля (І. Котляревський); – Але слухай, старий, поки я не вернуся, не смій мені відсіля рушитися (І.
Словник української мови у 20 томах
відсіля —
ЗВІ́ДСИ (ІЗВІ́ДСИ рідше) (з цього місця), ЗВІДСІЛЯ́, ВІДСІЛЯ́, ЗВІДСІ́ЛЬ, ВІДСІ́ЛЬ, ВІ́ДСИ.
Словник синонімів української мови
відсіля —
ВІДСІЛЯ́, ВІДСІ́ЛЬ, присл. З цього місця, від цього місця; звідси. Тебе прогонять відсіля (Котл., І, 1952, 219); — Але слухай, старий, поки я не вернуся, не смій мені відсіля рушитися (Фр., II, 1950, 31); // З цього боку, по цей бік.
Словник української мови в 11 томах
відсіля —
Відсіль, відсіля нар. Отсюда. Комусь буде тяжко важко, як я піду відсіль. н. п. Недалеко відсіля спасається пустельник. Стор. І. 106.
Словник української мови Грінченка