відіймати Відійма́ти, -ма́ю, -ма́єш; відійня́ти і відня́ти, -дійму́, -ді́ймеш Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках відіймати — відійма́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови відіймати — див. віднімати. Великий тлумачний словник сучасної мови відіймати — ВІДІЙМА́ТИ див. відніма́ти. Словник української мови у 20 томах відіймати — ВІДБИРА́ТИ (брати в когось що-небудь насильно), ЗАБИРА́ТИ, ВІДНІМА́ТИ, ВІДІЙМА́ТИ, ВИЛУЧА́ТИ, РЕКВІЗУВА́ТИ, ВИДИРА́ТИ, ВИРИВА́ТИ, ВИХО́ПЛЮВАТИ, ВИХВА́ЧУВАТИ розм. (перев. з рук, силоміць). — Док. Словник синонімів української мови відіймати — ВІДІЙМА́ТИ див. відніма́ти. Словник української мови в 11 томах