відійти —
відійти́ (відступи́ти, відсу́нутися і т. ін.) / відхо́дити (відступа́ти, відсува́тися і т. ін.) на за́дній (дру́гий) план. Стати другорядним, неістотним, менш важливим, незначущим.
Фразеологічний словник української мови
відійти —
ВІДБИВА́ТИСЯ (іти від товариства, гурту, стада; втрачати контакт із ними), ВІДХО́ДИТИ, ВІДДА́ЛЮВАТИСЯ, ВІДДАЛЯ́ТИСЯ, ВІДКО́ЛЮВАТИСЯ. — Док.: відби́тися, відійти́, віддали́тися, відколо́тися.
Словник синонімів української мови
відійти —
ВІДІЙТИ́ див. відхо́дити.
Словник української мови в 11 томах
відійти —
Відійти см. відходити.
Словник української мови Грінченка