віншування —
віншува́ння іменник середнього роду рідко
Орфографічний словник української мови
віншування —
-я, с., рідко. Те саме, що поздоровлення; вітання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
віншування —
ВІНШУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. віншува́ти. Гостини та іменини, банкети та гулянки, веселі віншування та стіл, вино рікою, і довгий час ніхто .. не підозрював, що за всім тим плине зовсім інше життя (Ю.
Словник української мови у 20 томах
віншування —
ВІТА́ННЯ (усно чи письмово передані слова, які виражають доброзичливе ставлення, дружні почуття тощо), ПРИВІТА́ННЯ, ПРИВІ́Т, УКЛІ́Н, ПОКЛІ́Н, ПОВІТА́ННЯ розм.; ПОЗДОРО́ВЛЕННЯ, ВІНШУВА́ННЯ, ГРАТУЛЯ́ЦІЯ зах.
Словник синонімів української мови
віншування —
ВІНШУВА́ННЯ, я, с., рідко. Те саме, що поздоро́влення; вітання. Віншування Миколи Тарновського почалося сердечною промовою Юрія Смолича (Літ. Укр., 8.I 1965, 2).
Словник української мови в 11 томах
віншування —
Віншува́ння, -ня с. Поздравленіе.
Словник української мови Грінченка