гадюченя

Гадюченя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м; -ня́та

Значення в інших словниках

1. гадюченя — гадюченя́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. гадюченя — -яти, с. 1》 Маля гадюки (у 1 знач.). 2》 перен., зневажл. Про злу, підступну молоду людину. || Уживається як лайливе слово.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гадюченя — ГАДЮЧЕНЯ́, я́ти, с. 1. Маля гадюки (у 1 знач.). Щойно народжені гадюченята вже отруйні і при небезпеці намагаються вкусити ворога (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. гадюченя — ГАДЮЧЕНЯ́, я́ти, с. 1. Маля гадюки (у 1 знач.). Щойно народжені гадюченята вже отруйні і при небезпеці намагаються вкусити ворога (Визначник земноводних.., 1955, 133); *Образно.  Словник української мови в 11 томах