гарбарювати —
гарбарюва́ти дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
гарбарювати —
-юю, -юєш, недок., заст. Кушнірувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гарбарювати —
ГАРБАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., заст. Чинбарювати. До війни батько гарбарював у рідному селі (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
гарбарювати —
ЧИНБАРЮВА́ТИ, ГАРБАРЮВА́ТИ заст., КУШНІРУВА́ТИ. З її (хімії) поміччю в країнах Сходу і Заходу готували ліки, фарбували тканини, чинбарювали, варили скло, сталь і порох (О. Ільченко); Жила вона у дядини, вбогої городської міщанки, чоловік котрої кушнірував у Барі (Н. Рибак). — Пор. чинба́р.
Словник синонімів української мови
гарбарювати —
ГАРБАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., заст. Кушнірувати.
Словник української мови в 11 томах
гарбарювати —
Гарбарюва́ти, -рю́ю, -єш гл. Заниматься, промышлять скорнячествомъ, скорнячить. Правоб.
Словник української мови Грінченка