гарбарювати

Гарбарюва́ти, -рю́ю, -єш

гл. Заниматься, промышлять скорнячествомъ, скорнячить. Правоб.

Значення в інших словниках

1. гарбарювати — гарбарюва́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. гарбарювати — -юю, -юєш, недок., заст. Кушнірувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гарбарювати — ГАРБАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., заст. Чинбарювати. До війни батько гарбарював у рідному селі (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
4. гарбарювати — ЧИНБАРЮВА́ТИ, ГАРБАРЮВА́ТИ заст., КУШНІРУВА́ТИ. З її (хімії) поміччю в країнах Сходу і Заходу готували ліки, фарбували тканини, чинбарювали, варили скло, сталь і порох (О. Ільченко); Жила вона у дядини, вбогої городської міщанки, чоловік котрої кушнірував у Барі (Н. Рибак). — Пор. чинба́р.  Словник синонімів української мови
5. гарбарювати — Гарбарюва́ти, -рюю́, -рю́єш, -рю́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. гарбарювати — ГАРБАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., заст. Кушнірувати.  Словник української мови в 11 томах