гарпія —
га́рпія іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
гарпія —
-ї. 1》 ж. У давньогрецькій міфології – крилата потвора з обличчям жінки, з пазурами на руках і ногах; демон бурі та смерті. 2》 ж. і ч., перен. Про людину з важким, нестерпним характером. 3》 ж. Великий хижий птах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гарпія —
ГА́РПІЯ, ї, ж. 1. Великий хижий птах родини орлиних. Гарпія – це великих розмірів хижий птах, що відрізняється широкими, тупими крилами та важким, але швидким польотом (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
гарпія —
ВІ́ДЬМА зневажл., лайл. (про злу, сварливу або потворну жінку), МЕГЕ́РА, ЗЛЮ́КА, ГА́РПІЯ, ГАРГА́РА діал.; БА́БА-ЯГА́, ЯГА́, КАРГА́ (перев. про стару); ФУ́РІЯ (перев. про розлючену). — Щасливий ти, Якове! — казав він, — щасливий! Он твоя? — сидить...
Словник синонімів української мови
гарпія —
ГА́РПІЯ, ї. 1. ж. У грецькій міфології — крилата потвора з обличчям жінки, з пазурями на руках і ногах (символ ненажерливості); демон бурі і смерті. 2. ж. і ч., перен. Про людину з важким, нестерпним характером.
Словник української мови в 11 томах