гарпія

Га́рпія, -пії; -пії, -пій (гр. міт.)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарпія — га́рпія іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гарпія — -ї. 1》 ж. У давньогрецькій міфології – крилата потвора з обличчям жінки, з пазурами на руках і ногах; демон бурі та смерті. 2》 ж. і ч., перен. Про людину з важким, нестерпним характером. 3》 ж. Великий хижий птах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарпія — ГА́РПІЯ, ї, ж. 1. Великий хижий птах родини орлиних. Гарпія – це великих розмірів хижий птах, що відрізняється широкими, тупими крилами та важким, але швидким польотом (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. гарпія — ВІ́ДЬМА зневажл., лайл. (про злу, сварливу або потворну жінку), МЕГЕ́РА, ЗЛЮ́КА, ГА́РПІЯ, ГАРГА́РА діал.; БА́БА-ЯГА́, ЯГА́, КАРГА́ (перев. про стару); ФУ́РІЯ (перев. про розлючену). — Щасливий ти, Якове! — казав він, — щасливий! Он твоя? — сидить... Словник синонімів української мови
  5. гарпія — ГА́РПІЯ, ї. 1. ж. У грецькій міфології — крилата потвора з обличчям жінки, з пазурями на руках і ногах (символ ненажерливості); демон бурі і смерті. 2. ж. і ч., перен. Про людину з важким, нестерпним характером. Словник української мови в 11 томах