1. Словник синонімів української мови

гарпія

ВІ́ДЬМА зневажл., лайл. (про злу, сварливу або потворну жінку), МЕГЕ́РА, ЗЛЮ́КА, ГА́РПІЯ, ГАРГА́РА діал.; БА́БА-ЯГА́, ЯГА́, КАРГА́ (перев. про стару); ФУ́РІЯ (перев. про розлючену). — Щасливий ти, Якове! — казав він, — щасливий! Он твоя? — сидить... тиха та мирна... А глянь на мою? Відьма... А все-таки я її люблю (Панас Мирний); Теща малювала-ся йому страшною мегерою (П. Загребельний); — А що ти робитимеш, коли султан тебе розлюбить через оцю гарпію? (З. Тулуб); — У тебе не хазяйка — баба-яга. Я заходив уже сьогодні. Вигнала (А. Головко); Недавно на другій женився, Та, бач, в рахунку помилився, Із жару в полом'я попав; Щоб од яги як одв'язаться, То мусив в військо записаться (І. Котляревський); — Що вона (бабка) говорить, клята карга! — змертвілими губами прохрипів сам до себе майор (Ю. Бедзик); Несподівано розчинилися двері й висока, чорна, якась довгобраза, довгорука, довгонога фурія влетіла в хату (Л. Яновська). — Пор. злю́ка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарпія — га́рпія іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гарпія — -ї. 1》 ж. У давньогрецькій міфології – крилата потвора з обличчям жінки, з пазурами на руках і ногах; демон бурі та смерті. 2》 ж. і ч., перен. Про людину з важким, нестерпним характером. 3》 ж. Великий хижий птах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарпія — ГА́РПІЯ, ї, ж. 1. Великий хижий птах родини орлиних. Гарпія – це великих розмірів хижий птах, що відрізняється широкими, тупими крилами та важким, але швидким польотом (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. гарпія — Га́рпія, -пії; -пії, -пій (гр. міт.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гарпія — ГА́РПІЯ, ї. 1. ж. У грецькій міфології — крилата потвора з обличчям жінки, з пазурями на руках і ногах (символ ненажерливості); демон бурі і смерті. 2. ж. і ч., перен. Про людину з важким, нестерпним характером. Словник української мови в 11 томах