1. Словник української мови в 11 томах

гарпія

ГА́РПІЯ, ї.

1. ж. У грецькій міфології — крилата потвора з обличчям жінки, з пазурями на руках і ногах (символ ненажерливості); демон бурі і смерті.

2. ж. і ч., перен. Про людину з важким, нестерпним характером.

— А що ти робитимеш, коли султан тебе розлюбить через оцю гарпію? (Тулуб, Людолови, II, 1957, 344).

3. ж. Великий хижий птах.

Гарпія.. належить до родини орлиних. Це великих розмірів хижий птах, що відрізняється широкими, тупими крилами та важким, але швидким польотом (Посібник з зоогеогр., 1956, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гарпія — га́рпія іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гарпія — -ї. 1》 ж. У давньогрецькій міфології – крилата потвора з обличчям жінки, з пазурами на руках і ногах; демон бурі та смерті. 2》 ж. і ч., перен. Про людину з важким, нестерпним характером. 3》 ж. Великий хижий птах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарпія — ГА́РПІЯ, ї, ж. 1. Великий хижий птах родини орлиних. Гарпія – це великих розмірів хижий птах, що відрізняється широкими, тупими крилами та важким, але швидким польотом (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. гарпія — ВІ́ДЬМА зневажл., лайл. (про злу, сварливу або потворну жінку), МЕГЕ́РА, ЗЛЮ́КА, ГА́РПІЯ, ГАРГА́РА діал.; БА́БА-ЯГА́, ЯГА́, КАРГА́ (перев. про стару); ФУ́РІЯ (перев. про розлючену). — Щасливий ти, Якове! — казав він, — щасливий! Он твоя? — сидить... Словник синонімів української мови
  5. гарпія — Га́рпія, -пії; -пії, -пій (гр. міт.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)