гарпунник
ГАРПУ́ННИК, а, ч. Той, хто полює а гарпуном.
— Він, мабуть, гарпунник-китобоєць з професії, — висловив здогад Лейте (Трубл., І, 1955, 420).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гарпунник — гарпу́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гарпунник — -а, ч. Той, хто полює з гарпуном. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гарпунник — ГАРПУ́ННИК, а, ч. Той, хто полює з гарпуном. – Він, мабуть, гарпунник-китобоєць з професії, – висловив здогад Лейте (М. Трублаїні); Відчувши небезпеку, кит йде в глибину, а човен все кружляє поблизу. Словник української мови у 20 томах