гарпунник
ГАРПУ́ННИК, а, ч.
Той, хто полює з гарпуном.
– Він, мабуть, гарпунник-китобоєць з професії, – висловив здогад Лейте (М. Трублаїні);
Відчувши небезпеку, кит йде в глибину, а човен все кружляє поблизу. Рибалки тихо ворушать веслами, а гарпунник насторожено дивиться у воду, приготувавши до кидка довгий гострий спис (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гарпунник — гарпу́нник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гарпунник — -а, ч. Той, хто полює з гарпуном. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гарпунник — ГАРПУ́ННИК, а, ч. Той, хто полює а гарпуном. — Він, мабуть, гарпунник-китобоєць з професії, — висловив здогад Лейте (Трубл., І, 1955, 420). Словник української мови в 11 томах