Значення в інших словниках
-
героїчний —
герої́чний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
героїчний —
ГЕРОЇЧНИЙ – ГЕРОЙСЬКИЙ – ЗВИТЯЖНИЙ Героїчний. 1. Сповнений героїзму, доблесті; здатний до подвигів; багатий на подвиги тощо: героїчний вчинок, героїчний подвиг, героїчний захисник, героїчний час, героїчні зусилля.
Літературне слововживання
-
героїчний —
[геироуйічнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
героїчний —
-а, -е. 1》 Власт. героєві (у 1 знач.); відважний, доблесний. || Який чинить подвиги, здатний до подвигів, героїзму. || Багатий на подвиги, вияви героїзму. 2》 перен. Який потребує дуже великого напруження.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
героїчний —
ГЕРОЇ́ЧНИЙ, а, е. 1. Власт. героєві (у 1 знач.); відважний, доблесний. Роман горів як радісна свічка надії й безмежної віри в їхнє велике, героїчне призначення, ради якого можна терпіти все (І.
Словник української мови у 20 томах
-
героїчний —
ГЕРОЇ́ЧНИЙ (властивий героєві), ГЕРО́ЙСЬКИЙ, ЗВИТЯ́ЖНИЙ уроч., ДО́БЛЕСНИЙ уроч., ЗВИТЯ́ЖНИЦЬКИЙ уроч. Сотні очей пристрасно стежили за цим героїчним переходом танків по дну чужої річки (О. Гончар); (Семен:) Загинув Андрій. Геройською смертю загинув (З.
Словник синонімів української мови
-
героїчний —
ГЕРОЇ́ЧНИЙ, а, е. 1. Власт. героєві (у 1 знач.); відважний, доблесний. Ярині йшов п’ятнадцятий рік, саме в такому віці героїчні вчинки п’янять уяву, як добре вино (Панч, III, 1956, 8); // Який чинить подвиги, здатний до подвигів, героїзму.
Словник української мови в 11 томах
-
героїчний —
Герої́чний, -а, -е Героическій. Левиц. Пов. 7.
Словник української мови Грінченка