Значення в інших словниках
-
гидливий —
гидли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
гидливий —
Бридливий; пор. ПЕРЕБІРЛИВИЙ, ВИБАГЛИВИЙ.
Словник синонімів Караванського
-
гидливий —
-а, -е. Який відчуває огиду до кого-, чого-небудь. || Який виражає огиду.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гидливий —
ГИДЛИ́ВИЙ, а, е. Який відчуває огиду до кого-, чого-небудь. Йому стало гидко й противно, бо він був гидливий зроду (І. Нечуй-Левицький); Лаврін – неначе дівчина. Його душу легко сполохати бридким словом, він гидливий, і над тим Марко часто кепкував (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
гидливий —
ГИДЛИ́ВИЙ (який відчуває, виражає огиду), БРИДЛИ́ВИЙ. — Геть, гидкий! Одчепись од мене! І не чіпляй мені твого намиста, і не цілуй мене, бо я гидлива (І. Нечуй-Левицький); Ненароком замочивши ногу, він трусив нею, як бридливий кіт (О. Ільченко).
Словник синонімів української мови
-
гидливий —
ГИДЛИ́ВИЙ, а, е. Який відчуває огиду до кого-, чого-небудь. Йому стало гидко й противно, бо він був гидливий зроду (Н.-Лев., IV, 1956, 334); // Який виражає огиду. Слизькі холодні руки фельдфебелеві ковзались по тілу. Пересмикувала гидлива дріж (Коз.
Словник української мови в 11 томах
-
гидливий —
Гидливий, -а, -е Брезгливый, брезгающій. Драг. 35.
Словник української мови Грінченка