глаголиця —
глаго́лиця іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
глаголиця —
-і, ж. Одна з двох абеток старослов'янської мови.
Великий тлумачний словник сучасної мови
глаголиця —
(грам.) азбука (праукраїнська)
Словник чужослів Павло Штепа
глаголиця —
ГЛАГО́ЛИЦЯ, і, ж. Одна з двох абеток старослов'янської мови. Найдавніша, що дійшла до нас, слов'янська писемність знає два алфавіти – кирилицю і глаголицю...
Словник української мови у 20 томах
глаголиця —
• глаголиця - одна з найдавніших слов'ян. азбук. Більшість учених вважає, що її створив бл. 863 просвітитель слов'ян Кирило (див. Кирило і Мефодій) для старослов'янської мови, яка стала першою міжслов'ян. літ. мовою. Про походження Г. немає єдиної думки.
Українська літературна енциклопедія
глаголиця —
Одна з найдавніших (виникла, ймовірно, перед 862-63) слов'янських абеток, створена у відповідній звуковій системі; щодо джерел г. дотепер нема остаточної думки; автором...
Універсальний словник-енциклопедія
глаголиця —
ГЛАГО́ЛИЦЯ, і, ж. Одна з двох абеток старослов’янської мови. Найдавніша, що дійшла до нас, слов’янська писемність знає два алфавіти — кирилицю і глаголицю...
Словник української мови в 11 томах