гнисти —
гнисти́ дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
гнисти —
ГНИТИ кн. розкладатися, (у землі або на купі) пріти, (- дерево) трухлявіти; П. животіти, занепадати, переводитися, пропадати.
Словник синонімів Караванського
гнисти —
гнию, гниєш, недок. Те саме, що гнити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гнисти —
ГНИСТИ́ див. гни́ти.
Словник української мови у 20 томах
гнисти —
ГНИ́ТИ (псуватися під впливом мікроорганізмів), ГНИ́СТИ́, ЗАГНИВА́ТИ, ЗГНИВА́ТИ (ЗОГНИВА́ТИ рідше), РОЗКЛАДА́ТИСЯ, ТЛІ́ТИ, ПЕРЕТЛІВА́ТИ, СТЛІВА́ТИ, ПРІ́ТИ, ЗОПРІВА́ТИ рідше, ГОРІ́ТИ (під дією вологи й тепла). — Док.
Словник синонімів української мови
гнисти —
Гнисти и гнити, гнию, -єш гл. Гнить. — Хліб гниє. — «Гниє, бо є; оттоді погано було б, як би гнисти нічого було. Ном. № 14155. Варево гниє. Чуб. І. 10. Хата пусткою гниє. Шевч. 401. Гниє в неволі, у кайданах. Шевч. 606.
Словник української мови Грінченка