голобля

Голо́бля, -блі, -блею; -ло́блі, -бель

Значення в інших словниках

1. голобля — голо́бля іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. голобля — -і, ж. 1》 Одна з двох жердин, прикріплених кінцями до передньої частини воза, саней і т. ін., в які запрягають коня. 2》 Довга жердина, яка використовувалася як зброя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. голобля — ГОЛО́БЛЯ, і, ж. 1. Одна з двох прикріплених кінцями до передньої частини воза, саней і т. ін. жердин, у які запрягають коня. Він там за цариною лагодить сани, бо вивернулась голобля (Ганна Барвінок); Їде конем Гаврило – черезсідельника на коневі нема...  Словник української мови у 20 томах
4. голобля — поверта́ти / поверну́ти голо́блі (огло́блі) (наза́д). 1. Змінювати напрямок руху, рухатися в зворотному напрямку; вертатися. Піди ти до свого генерала,— сказав робітник в окулярах,— і скажи йому, що робітники вимагають, щоб начальство сюди прийшло ..  Фразеологічний словник української мови
5. голобля — ГОЛО́БЛЯ, і, ж. 1. Одна з двох жердин, прикріплених кінцями до передньої частини воза, саней і т. ін., в які запрягають коня. Він там за цариною лагодить сани, бо вивернулась голобля (Барв., Опов..  Словник української мови в 11 томах
6. голобля — Голобля, -лі ж. Оглобля. Не по коню, та по голоблях. Ном. № 2818. см. оглобля.  Словник української мови Грінченка