головище —
-а, с. Збільш. до голова 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
головище —
ГОЛОВИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до голова́ 1. Там, я чула, пан Жовковський Згинув од шаблюки, І досталось його тіло Татарюзі в руки. А велика головище Котиться по полю... Я піймаю та й сховаю Диво під полою (П. Куліш); [Хор:] Упав з дуба комарище, Розбив собі головище (І. Карпенко-Карий).
Словник української мови у 20 томах
Головище —
Голо́вище іменник середнього роду населений пункт в Україні
Орфографічний словник української мови
головище —
ГОЛОВИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до голови́ 1. [Хор:] Упав з дуба комарище, Розбив собі головище (К.-Карий, II, 1960, 7).
Словник української мови в 11 томах
головище —
Головище, -ща с. ув. отъ голова. Кулачище під бочище, нагаїще в головище. Чуб. V. 482.
Словник української мови Грінченка