головище
ГОЛОВИ́ЩЕ, а, с.
Збільш. до голова́ 1.
Там, я чула, пан Жовковський Згинув од шаблюки, І досталось його тіло Татарюзі в руки. А велика головище Котиться по полю... Я піймаю та й сховаю Диво під полою (П. Куліш);
[Хор:] Упав з дуба комарище, Розбив собі головище (І. Карпенко-Карий).
Словник української мови (СУМ-20)