головиха
ГОЛОВИ́ХА, и, ж., розм.
1. Жінка голови (у 4 знач.).
Уже головиха з писарихою їздили кудись на село (Панас Мирний);
Олена підійшла до печі, щоб розпочати свій звичайний трудовий день, .. і до того всього вчасно вийти на роботу в артіль та чесно працювати разом із всіма людьми, щоб на неї не нарікали люди, що коли вона головиха, то можна й відлежуватися (Григорій Тютюнник).
2. рідко. Жін. до голова́ 4.
[Ганна:] Жити можна. Тільки набридають з отою собівартістю. Вчора нашій головисі в районі дуже строго сказали. Приїхала така червона, як отой кавун (О. Коломієць).
Словник української мови (СУМ-20)