1. Словник української мови у 20 томах

головиха

ГОЛОВИ́ХА, и, ж., розм.

1. Жінка голови (у 4 знач.).

Уже головиха з писарихою їздили кудись на село (Панас Мирний);

Олена підійшла до печі, щоб розпочати свій звичайний трудовий день, .. і до того всього вчасно вийти на роботу в артіль та чесно працювати разом із всіма людьми, щоб на неї не нарікали люди, що коли вона головиха, то можна й відлежуватися (Григорій Тютюнник).

2. рідко. Жін. до голова́ 4.

[Ганна:] Жити можна. Тільки набридають з отою собівартістю. Вчора нашій головисі в районі дуже строго сказали. Приїхала така червона, як отой кавун (О. Коломієць).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. головиха — голови́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. головиха — -и, ж., розм. 1》 Жінка голови (у 4 знач.). 2》 рідко. Жін. до голова 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. головиха — ГОЛОВИ́ХА, и, ж., розм. 1. Жінка голови (у 4 знач.). Уже головиха з писарихою їздили кудись на село (Мирний, II, 1954, 295); В окремих колгоспах головиха важить значно більше, ніж сам голова (Чаб., Тече вода.., 1961, 158). 2. рідко. Жін. до голова́ 4. Словник української мови в 11 томах
  4. головиха — Головиха, -хи ж. Жена головы. О. 1861. XI. 112. Словник української мови Грінченка