головин
ГОЛОВИ́Н, а́, е́.
Прикм. до голова́ 3, 4.
Дівчина пішла з двору. То була головина наймичка (Панас Мирний);
Ніде, як саме в конторі, у її прокурених стінах відчувалася головина всевладність (Б. Харчук);
// Належний голові.
Панас Максимович оголосив з свого головиного місця: – Дорогі гості! Під пісню, кажуть, краще працюється і веселіше живеться (В. Минко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- головин — -а, -е. Належний голові (у 3, 4 знач.). || Стос. до голови. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Головин — Голови́н прізвище населений пункт в Україні * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- головин — ГОЛОВИ́Н, а́, е́. Належний голові (у 3, 4 знач.).; // Стос. до голови. Дівчина пішла з двору. То була головина наймичка (Мирний, II, 1954, 265); Панас Максимович оголосив з свого головиного місця: — Дорогі гості! Під пісню, кажуть, краще працюється і веселіше живеться (Минко, Ясні зорі, 1951, 39). Словник української мови в 11 томах