1. Словник української мови в 11 томах

головин

ГОЛОВИ́Н, а́, е́. Належний голові (у 3, 4 знач.).;

// Стос. до голови.

Дівчина пішла з двору. То була головина наймичка (Мирний, II, 1954, 265);

Панас Максимович оголосив з свого головиного місця: — Дорогі гості! Під пісню, кажуть, краще працюється і веселіше живеться (Минко, Ясні зорі, 1951, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. головин — -а, -е. Належний голові (у 3, 4 знач.). || Стос. до голови. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. головин — ГОЛОВИ́Н, а́, е́. Прикм. до голова́ 3, 4. Дівчина пішла з двору. То була головина наймичка (Панас Мирний); Ніде, як саме в конторі, у її прокурених стінах відчувалася головина всевладність (Б. Харчук); // Належний голові. Словник української мови у 20 томах
  3. Головин — Голови́н прізвище населений пункт в Україні * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови