горицвіт

Гори́цвіт, -ту, -тові; -цвіти, -тів

Значення в інших словниках

1. горицвіт — гори́цвіт іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
2. горицвіт — -у, ч. Те саме, що адоніс.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. горицвіт — ГОРИЦВІ́Т, у, ч. Те саме, що адо́ніс. Зажаріли голівки горицвіту, загула бджола (С. Васильченко); А вже на схилі горицвіт, сон-трава проросла (К. Гордієнко); Доцвітали дрок, горицвіт, дев'ясил, буркун і медунка, всі вони пахли медами й цвіли жовтою барвою (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
4. горицвіт — Трав'яниста рослина родини жовтецевих; пн. регіони помірної зони; бл. 20 видів; листки перисті; квітки червоні або жовті; в Україні 5 видів, з них найпоширеніший г. весняний — лікарська рослина.  Універсальний словник-енциклопедія
5. горицвіт — ГОРИ́ЦВІТ (весняна рослина з великими жовтими квітками), АДО́НІС, ЖОВТОЦВІ́Т розм., ГОРИ́КВІТ розм. Починається місяць квітень, коли все зацвітає — біла береза і проліски, золотий горицвіт та пухнастий срібно-бузковий сон (Ю.  Словник синонімів української мови
6. горицвіт — ГОРИ́ЦВІТ, у, ч. Те саме, що адо́ніс. Зажаріли голівки горицвіту, загула бджола (Вас., 1,1959,124); А вже на схилі горицвіт, сон-трава проросла (Горд., II, 1959, 11).  Словник української мови в 11 томах
7. горицвіт — Горицвіт, -ту м. раст. Adonis vernalis L. Вх. Пч. І. 8. ЗЮЗО. І. 109. Мил. М. 87.  Словник української мови Грінченка