горювання —
горюва́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
горювання —
-я, с. Стан за знач. горювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
горювання —
ГОРЮВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. горюва́ти. Позбудуться нащадки горювання, Наздоженуть загальнолюдський рух! (П. Грабовський); Твоє горювання здатне й кригу розтопити (Н. Рибак).
Словник української мови у 20 томах
горювання —
ГОРЮВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. горюва́ти. Позбудуться нащадки горювання, Наздоженуть загальнолюдський рух! (Граб., І, 1959,123); Твоє горювання здатне й кригу розтопити (Рибак, Помилка.., 1956, 173).
Словник української мови в 11 томах