горювання

ГОРЮВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. горюва́ти.

Позбудуться нащадки горювання, Наздоженуть загальнолюдський рух! (Граб., І, 1959,123);

Твоє горювання здатне й кригу розтопити (Рибак, Помилка.., 1956, 173).

Значення в інших словниках

1. горювання — горюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. горювання — -я, с. Стан за знач. горювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. горювання — ГОРЮВА́ННЯ, я, с. Стан за знач. горюва́ти. Позбудуться нащадки горювання, Наздоженуть загальнолюдський рух! (П. Грабовський); Твоє горювання здатне й кригу розтопити (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
4. горювання — Горюва́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)