горюваннячко

ГОРЮВА́ННЯЧКО, а, с., нар.-поет. Пестл. до горюва́ння.

[Ольга:] Ти вернувся?.. Ти побачив мої гіркі сльози, мій смуток, моє горюваннячко! (Кроп., V, 1959, 157).

Значення в інших словниках

1. горюваннячко — горюва́ннячко іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. горюваннячко — -а, ч. Зменш. до горювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. горюваннячко — ГОРЮВА́ННЯЧКО, а, с., нар.-поет. Пестл. до горюва́ння. [Ольга:] Ти вернувся?.. Ти побачив мої гіркі сльози, мій смуток, моє горюваннячко! (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах
4. горюваннячко — Горюва́ння, -ня с. Гореваніе, бѣдствованіе. Панськеє кохання — гірке горювання. Ном. № 1199. Мил. 201. ум. горюваннячко. Чуб. V. 688. Нащо ви покидаєте нас, на яке горюваннячко? Мил. 204.  Словник української мови Грінченка