1. Словник української мови в 11 томах

горюваннячко

ГОРЮВА́ННЯЧКО, а, с., нар.-поет. Пестл. до горюва́ння.

[Ольга:] Ти вернувся?.. Ти побачив мої гіркі сльози, мій смуток, моє горюваннячко! (Кроп., V, 1959, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. горюваннячко — горюва́ннячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. горюваннячко — -а, ч. Зменш. до горювання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. горюваннячко — ГОРЮВА́ННЯЧКО, а, с., нар.-поет. Пестл. до горюва́ння. [Ольга:] Ти вернувся?.. Ти побачив мої гіркі сльози, мій смуток, моє горюваннячко! (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
  4. горюваннячко — Горюва́ння, -ня с. Гореваніе, бѣдствованіе. Панськеє кохання — гірке горювання. Ном. № 1199. Мил. 201. ум. горюваннячко. Чуб. V. 688. Нащо ви покидаєте нас, на яке горюваннячко? Мил. 204. Словник української мови Грінченка