горюваннячко
горюва́ннячко
-а, ч.
Зменш. до горювання.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- горюваннячко — горюва́ннячко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- горюваннячко — ГОРЮВА́ННЯЧКО, а, с., нар.-поет. Пестл. до горюва́ння. [Ольга:] Ти вернувся?.. Ти побачив мої гіркі сльози, мій смуток, моє горюваннячко! (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
- горюваннячко — ГОРЮВА́ННЯЧКО, а, с., нар.-поет. Пестл. до горюва́ння. [Ольга:] Ти вернувся?.. Ти побачив мої гіркі сльози, мій смуток, моє горюваннячко! (Кроп., V, 1959, 157). Словник української мови в 11 томах
- горюваннячко — Горюва́ння, -ня с. Гореваніе, бѣдствованіе. Панськеє кохання — гірке горювання. Ном. № 1199. Мил. 201. ум. горюваннячко. Чуб. V. 688. Нащо ви покидаєте нас, на яке горюваннячко? Мил. 204. Словник української мови Грінченка