гоїння

Го́їння, -ння, -нню, -нням

Значення в інших словниках

1. гоїння — го́їння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гоїння — -я, с. Дія і стан за знач. гоїти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гоїння — ГО́ЇННЯ, я, с. Дія за знач. го́їти. Горілчаний настій квітів, рідше кореня арніки вважався прекрасним засобом для швидкого гоїння ран (з наук.-попул. літ.); Заплющив [хворий] очі і знов лежав, як мрець. – Ні, не пособить лікареве гоїння! – думала Гаїнка (Б. Грінченко).  Словник української мови у 20 томах
4. гоїння — Гоїння, -ня с. Залѣчиваніе, заживленіе.  Словник української мови Грінченка