Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

грузько

Гру́зько, присл.

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. грузько — гру́зько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. грузько — 1》 розм., рідко. Присл. до грузький 2). 2》 у знач. присудк. сл. Про стан, коли можна загрузнути.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грузько — ГРУ́ЗЬКО. 1. розм., рідко. Присл. до грузьки́й 2. Колісник уклонився усім і, грузько ступаючи, пішов через хати (Мирний, ІII, 1954, 146); Він з байдужим виглядом знизав плечима й грузько всівся на канапу (Панч, Синів.., 1959, 7). 2. у знач. присудк. сл.  Словник української мови в 11 томах
  4. грузько — Грузько нар. Топко, вязко. Ном. № 13323. Грузько йти.  Словник української мови Грінченка