гуртування —
гуртува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
гуртування —
-я, с. Дія за знач. гуртувати і гуртуватися 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
гуртування —
ГУРТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. гуртува́ти і гуртува́тися 2. Все своє життя він вірив у страйк, як в один з кращих способів гуртування сил пролетаріату в боротьбі проти буржуазії (Смолич, V, 1959, 113).
Словник української мови в 11 томах